ВІДДІЛ ЕКОЛОГІЇ ТА
РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Порятунок планети
залежить від зміни
нашої власної системи
цінностей і нашої поведінки.
Л. Браун
84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Б. Хмельницького, 8а
тел. 8 (0626) 48-55-66
Людина і навколишнє середовище:
історія взаємодії.
З якого боку ні подивися, але говорити про те, що всі серйозні зміни, події в природному середовищі за час існування планети, - справа рук людини, було б верхом самовпевненості. Ніхто сьогодні не сперечатиметься з тим, що дія людини на природу відбувається на тлі природних змін, масштаби яких деколи бувають дуже вражаючі.
Так за останні десятки тисячоліть одним з головних чинників подібних «фонових» перебудов ландшафтів був клімат: існування гігантських льодовиків на просторах Північної Євразії і Північної Америки спричиняло за собою серйозні кліматичні зміни практично по всій Землі. Дослідники також відзначають наявність певних циклів для цих самих перебудов.
Наприклад, для Європи або навіть, як вважають деякі вчені, для всієї північної півкулі відмічено загальне підвищення температури і зволоження клімату, що почалося приблизно 11-12 тисячоліть тому, після танення льодовикового покриву (з хвилею загального похолодання - близько 9 тисячоліть тому), що продовжувалося до часу атлантичного потепління між 8-5-м тисячоліттям тому, коли широко розповсюдилася теплолюбива рослинність. У подальший період, із-за загального похолодання ландшафтні зони змістилися на південь. Нарешті, близько 2,5 тис. років тому почалося деяке потепління клімату. Виділяється нерідко і так званий малий льодовиковий період - хвиля загального похолодання, що прокотилася порівняно недавно, декілька сторіч назад.
Цікаво, що багато дослідників сам факт появи і значного розповсюдження людини на Землі називають однією з найбільших екологічних катастроф старовини.
Так відомо, що формування і становлення людини–кроманьйонця завершилося протягом лічених тисячоліть. Порівняно швидко ця подія викликала екологічні наслідки. І, перш за все - небувале в геологічній історії розповсюдження одного біологічного виду практично на всій суші. Ніколи - за мільйони, мільярди років - жоден вид не мав такого розповсюдження.
Саме тоді і з’явилась нерозв'язна дотепер суперечність між біологічним видом-споживачем природних ресурсів, що катастрофічно швидко розвивається, і самим природним середовищем - між людиною і природою, що породила його.
Все (якщо і не абсолютно все, то багато чого) почалося з вогню. Ні, не з міфічного вогню Прометея, що осяяв людську свідомість, а з самого, як там не є реального полум’я...
Докази варварського винищування лісів первісними племенами постають навіть не з такого вже давнього минулого - що особливо цінно. Голландський мореплавець А.Я. Тасман та його команда, першими з європейців що побачили береги Тасманії, аборигенів не виявили, хоча звернули увагу на клуби диму, що підіймалися у різних місцях над лісом. Наступні дослідники острова постійно стикалися з лісовими пожежами або з великою кількістю багать, що розводяться аборигенами. І хоча тасманійці займалися полюванням, рибальством, збиранням, головним «важелем», за допомогою якого вони «перевертали» свою землю - перебудовували ландшафти радикально, - був вогонь.
В результаті подібної «природоперетворюючої діяльності» на великих просторах Тасманії відбулася зміна рослинності, грунту, клімату.
Багато дослідників сходяться на тому, що до появи людини, зокрема, в Ісландії до 40 % площі острова були зайняті березовими лісами з домішкою верби, горобини і ялівцю. З часу освоєння Ісландії вікінгами ліси стали швидко скорочуватися, і нині їх площа не перевищує 0,5 %.
У інших регіонах до подібних результатів призвела система первісного землеробства, що регулярно припускала випалювання величезних лісових просторів - раз в декілька землеробських сезонів.
Як не дивно, в числі перших екологічних катастроф, привнесених в життя планети молодим людством, називають і наслідки такого чистого і нешкідливого заняття, як звичайне полювання. Саме результатом хижацького винищування цілих видів тварин (археологи, дійсно, знаходять гігантські скупчення кісток тварин на місцях минулих мисливських перемог), а також дії людини на природні комплекси в цілому, стало те, що в багатьох регіонах світу створилися передумови для кризи мисливського господарства, що привласнює природні біологічні ресурси практично без свідомого їх відновлення.
Один з найбільших знавців льодовикового періоду американський географ і геолог Р. Флінт, писав про зникнення груп тварин: «вимирання в основному відбувалося 5000-10000 років по тому. До вимерлих тварин належать всі верблюди, коні, лінивці, два роди мускусних биків, пекарій, гвинторогі антилопи, всі види бізонів (окрім одного) ... і окремі види кішок - деякі з них досягали розмірів лева. Зникли також два види мамонтів, які були більше за сучасних слонів і були поширені на території США майже повсюди».
На окремих ізольованих територіях (Австралія, Тасманія і ін.), де відсутні придатні для ведення сільського господарства види тварин і рослин, первісне суспільство настільки підірвало ресурси існуючих природних комплексів, що вступило в смугу застою і навіть деякого технічного і соціального регресу. І хоча зберігся колишній рівень господарського розвитку, хижацька експлуатація природних біологічних ресурсів викликала послідовну деградацію навколишніх ландшафтів, зменшення або якісне погіршення біологічних ресурсів. Суспільство, як частина природи, не могло залишатися зовні цього процесу.
Цікавий той факт, що вченими доведена велика продуктивність незайманих людиною природних комплексів, ніж тих екосистем, що штучно нею створені. І це актуально навіть для сьогоднішнього рівня розвитку сільського господарства. А, отже, і збирання і полювання на початковому етапі повинні були бути ефективнішими, ніж землеробство і скотарство. Але тільки в тому, випадку, якщо природа, яка оточувала людину, не переживала чергову екологічну катастрофу. Саме руйнуюча дія людини на навколишнє середовище, стимулювала, як не дивно це звучить, розвиток цивілізації - у пошуках нових ресурсів людство поступово переходило від привласнення до виробництва.
Проте услід за однією бідою поспішала інша. Створене примітивними засобами нове природне середовище надзвичайно крихке і нежиттєздатне в звичайних умовах (будучи залишене людиною після виснаження). Випалювання рослинності, спушення поверхні землі в поєднанні зі знищенням дерев і кущів завдало значних збитків грунту, призвело до ерозії. Тому освоювані первісною людиною ділянки землі незабаром приходили в повну непридатність і люди вимушені були шукати нові території. Слідами тих екологічних катастроф старовини, що виглядають сьогодні в наших очах, як одвічні степи і пустелі, планета покрита дотепер.
Саме тому екологічні проблеми старовини не були і не могли бути стимулом тільки прогресу людства. Необхідність доступу до отримання ресурсів природи, що ускладнювалася, у тому числі і природоруйнуючою діяльністю людини, штовхала племена до конфліктів із забезпеченішими сусідами. Хоча необхідність обороняти від сусідів багатства, одержані від природи, з іншого боку, примушувала первісні племена укріплювати свої поселення, вчитися зводити кріпосні вали і т. п., але це тема вже зовсім іншої розмови...
Саме так людство пройшло з тим, що оточує його природним середовищем пліч-о-пліч крізь десятки, сотні тисячоліть - борючись зі світом за існування і створюючи собі перемогами в цій боротьбі тільки все нові і нові проблеми...
Коваленко С.Р.
Екологічні проблеми нашого міста
Чим небезпечно для здоров'я спалювання
сміття?
У вересні у всьому світі проходять «Дні відмови від спалювання сміття». І не тільки тому, що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища. Спалювання сміття смертельно небезпечно для здоров'я. Під час горіння виділяються різні речовини, які загострюють або викликають захворювання, - переважно серцево-судинної системи і дихальних шляхів. При термічному розкладанні несортованого сміття в атмосферу виділяються діоксини і інші небезпечні речовини. Діоксини, пригнічуючи імунітет провокують розвиток онкологічних захворювань. Вторгається діоксин і в складну відладжену роботу ендокринних залоз.
Давайте спробуємо розібратися, які негативні явища викликає спалювання того або іншого виду твердих побутових відходів.
При спалюванні будь-якого органічного сміття природного походження (листя, рослинні і тваринні залишки) при достатньо високій температурі і в достатній кількості кисню, повинні утворюватися: водяна пара, вуглекислий газ, оксиди азоту. Проте, навіть при невеликій вологості сміття, температура різко знижується. Наприклад, при спалюванні купи торішнього листя і трави горить лише верхня частина купи, тоді як нижня тліє і при недостатній кількості кисню виділяє в атмосферу безліч небезпечних для здоров'я людини речовин. Основним компонентом диму є чадний газ, або моноксид вуглецю, причому концентрація його, при спалюванні побутового сміття, може перевищувати концентрацію цієї речовини на вулиці обласного центру з інтенсивним автомобільним рухом. Як відомо, чадний газ украй хімічно активна і небезпечна для людини сполука. Відмічено, що моноксид вуглецю, дуже легко зв'язуючись з гемоглобіном крові, блокує доставку кисню до тканин, унаслідок чого наступає кисневе голодання і «задуха» кліток організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв'язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини. Чим дрібніше частинка, тим швидше вона проникає в легені і відповідно більше шкоди може спричинити. При спалюванні тонни рослинних відходів, відкритим способом, в атмосферу виділяється більше 9 кілограмів подібних частинок. Навіть при спалюванні паперу і деревини в атмосферне повітря виділяються складні сполуки, що мають мутагенний (викликають мутації) і канцерогенний (викликають онкологічні захворювання) ефекти. Найбільш помітними для людини є "ірританти" - дратівливі речовини, які найбільш небезпечні для людей з ГРЗ, астмою, хронічним бронхітом. Але найнебезпечнішими з продуктів відкритого горіння рослинних залишків є бензапирени, які володіють найбільшою здатністю викликати ракові захворювання. Вченими доведено, що у димі багаття, міститься у 350 разів більше бензапиренів, ніж у сигаретному димі.
На превеликий жаль, трапляється і так, що недбайливі і екологічно неосвічені мешканці міста і селищ спалюють не тільки рослинні залишки, але і побутове сміття, яке в наше сучасне століття наповнено різними «красивими» пакувальними матеріалами (пластикові пляшки, обгортки, пакети, пінопласт, гума і багато що інше). При згоранні таких різноманітних матеріалів в атмосферу викидається ще більший набір шкідливих забруднюючих речовин. При згоранні пластика що містить полівінілхлорид (найбільш поширений вид пластмас), в легені «спалювачів» та їх сусідів потрапляють такі речовини як діоксин, відомий своєю сильною токсичною дією практично на всі життєво важливі органи людини. Крім того, в атмосферу виділяється і така речовина, як фосген, що застосовувалася у роки першої світової війни як хімічна зброя. Украй небезпечно спалювати всілякі плівки, синтетичні матеріали (поролон, використовуваний для набивання матраців, диванів, крісел, виготовлення килимків, пінопласт) при згоранні яких виділяються ціаниди, що є причиною безлічі смертельних випадків під час побутових пожеж. При низьких температурах горіння (нижче 600 градусів) будівельні поліуретанові піни не виділяють ціанидів, але утворюють щільний, жовтого кольору задушливий дим, що містить изоцианати. У 1984 р. в м. Бхопалі (Індія) в результаті витоку изоцианату на заводі американської транснаціональної компанії "Юніон Карбайд" відбулася найбільша в історії хімічної промисловості аварія, що понесла 3 тисячі життів і призвела до отруєння більше 200 тисяч мешканців цього міста.
Навіть, коли у вогонь потрапляють уламки фанери, ДВП, ДСП, що містять фенолформальдегідні смоли, в атмосферу виділяються формальдегід і сполуки свинцю, які потрапляють в організм через легені, викликаючи отруєння.
Може все-таки варто поклопотатися про своє здоров'я і здоров'я свого сусіда, знайти більш приємливий і безпечніший засіб утилізації відходів. Наприклад, давно забутий у нас засіб – компостування відходів рослинного і тваринного походження. Ну, а вже матеріал (пластик, метал, скло), що накопичився, який не розкладається, можна і до сміттєвого контейнера донести. Це зробити не так вже і важко.
Восени виникає ще одна проблема, пов'язана з утилізацією сміття. На полях сільськогосподарських підприємств ведуть «боротьбу», за допомогою вогню, із стернею і іншими залишками рослинності. Це не рідко призводить до пожеж степової рослинності на прилеглих до ланів територіях. Багато хто навіть не знає, що спалювання пожнивних залишків і соломи є порушенням відразу двох законодавчих актів: ст. 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення і стаття 245 Кримінального кодексу України. Адже дим від палів - могутній забруднювач атмосферного повітря. Кожні
Про що в цій ситуації думають самі сільгосптоваровиробники? Їм-то краще всіх відомо: спалюванням стерні і соломи вони завдають збитку своєму ж власному господарству.
Адже стерня і солома – прекрасне добриво. Аналіз хімічного складу соломи свідчить: при урожаї соломи в 5 т/га в грунт щорічно повертається до 40 кг/га калія, 30-35 кг/га фосфору і до 66 кг/га азоту. Крім того, в соломі міститься багато мікроелементів. Звичайно, живильні елементи, зв'язані в органічній речовині, будуть доступні для рослин тільки через 3-5 років - після розкладання соломи. Але при систематичному внесенні соломи ця проблема відпадає сама собою. Доцільно звернути першочергову увагу на органічні добрива рослинного походження, використовуючи без додаткових витрат те, що дала нам природа.
Отже, вибір за мешканцями нашого міста і сільгосптоваровиробниками. Хочеться бути впевненим, що все ж таки їх свідомістю керує здоровий глузд, і вони припинять порочну практику спалювання відходів, залишать своїм нащадкам родючу землю і чисте повітря.
Виконання розділу «Охорона навколишнього природного середовища»
Програми економічного і соціального розвитку м. Краматорська у 2008 році
Згідно з Програмою економічного і соціального розвитку м. Краматорська на 2008 рік (далі Програма), затвердженою рішенням Краматорської міської ради від 12.03.2008 №18/V-2 у 2008 році передбачено реалізацію 21 природоохоронного заходу.
Рішенням Краматорської міської ради від 29.10.2008 №22/V-17 до Програми було внесено деякі зміни:
- по заходам «Реконструкція преса зусиллям 15000 т.» (ВАТ «ЕМСС») та «Будівництво нового регіонального полігону ТПВ» (ГУ КБ облдержадміністрації) було збільшено суму фінансування;
- у зв’язку із відсутністю фінансування заходи «Будівництво установки з добування та утилізації біогазу на діючому полігоні ТПВ», «Виконання лісомеліоративних заходів щодо охорони земель від ерозійних процесів», «Розкорчовування багаторічних насаджень, розташованих на землях резервного фонду міської ради» було виключено з Програми;
- по заходам «Реконструкція зелених насаджень», «Придбання сміттєвозів конверсійних КО-431 для вивозу ТПВ (3 авто)», «Придбання контейнерів для збору ТПВ на території міста» суми фінансування було змінено;
- захід «Розробка ТЕР «Інженерний захист старої частини міста від підтоплення» було включено до Програми.
У результаті, розділ «Охорона навколишнього природного середовища» Програми налічує 19 заходів.
До кращих виконавців природоохоронних заходів Програми економічного і соціального розвитку м. Краматорська за 12 місяців 2008 року слід віднести ЗАТ «НКМЗ», ВАТ «ЕМСС», серед відстаючих – ВАТ «КМЗ ім. Куйбишева», ВАТ «КЦЗ-Пушка».
Пояснення щодо ходу виконання природоохоронних заходів за підсумком 12 місяців 2008 року наводиться нижче:
1. (п. 1.1) ЗАТ „НКМЗ” (завершення - 2008 рік)
По заходу «Приведення газоочисних споруд мартенівського цеху до вимог екологічних норм з метою усунення впливу шкідливих речовин та зниження викидів в атмосферу в процесі виробництва сталі» роботи виконано. Витрати за 12 місяців 2008 р. склали 18817,675 тис. грн. (кошти підприємства).
2. (п. 1.2) ЗАТ „НКМЗ” (завершення - 2008 рік)
По заходу «Будівництво у ФЛЦ-1 100 тонної термічної печі з поліпшеними енерготехнологічними характеристиками» ведеться будівництво фундаменту печі, виготовляється нестандартне обладнання. Витрати за 12 місяців 2008 р. склали 3748,869 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи планується завершити у І кварталі 2009 року.
3. (п. 1.3) ВАТ „ЕМСС” (завершення - 2008 рік)
Захід «Реконструкція преса зусиллям 15000 т.» виконано. Витрати підприємства за 12 місяців 2008 р. склали 34000,0 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи завершено.
4. (п. 1.4) ВАТ „КЦЗ – Пушка” (завершення - 2008 рік)
По заходу «Завершення робіт по реконструкції системи знепилювання сушки гран-шлаку» виконуються роботи по корегуванню проекту. За 12 місяців поточного року витрачено 267,775 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи планується завершити у І кварталі 2009 року.
5. (п. 1.5) ВАТ „КЦЗ – Пушка” (завершення - 2008 рік)
По заходу «Реконструкція системи знепилювання холодильника „Фолокс” обертових печей № 1,2» ведуться проектні роботи. Витрати на виконання заходу за підсумком 12 місяців 2008 р. склали 121,19 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи планується завершити у І кварталі 2009 року.
6. (п. 1.6) ВАТ „СКМЗ” (завершення - 2008 рік)
Виконання заходу «Обладнання дробкамери цеху габаритних металоконструкцій пилогазоочистним приладом ефективної дії» завершено. Сума витрат за 12 місяців 2008 року склала 50,0 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи виконано.
7. (п. 1.7) ВАТ „КМЗ ім. Куйбишева” (завершення - 2008 рік)
По заходу «Еколого-теплотехнічна наладка котлів ТЄЦ-ППС при роботі на доменному газі, суміші природного і доменного газу» у зв’язку з важким фінансовим станом підприємства роботи зупинені. Роботи планується завершити у І півріччі 2009 року.
8. Краматорська міська рада - УЖ та КГ (завершення - 2008 рік)
Захід «Будівництво установки з добування та утилізації біогазу на діючому полігоні ТПВ» рішенням міської ради від 29.10.2008 № 22/V-17 виключено із Програми. Виконання даного заходу заплановано на 2009 рік.
9. (п. 2.1) КВП “Краматорський водоканал” (завершення - 2008 рік)
По заходу «Завершення робіт по реконструкції міських очисних споруд у т.ч. виконання проектних робіт по впровадженню приладів обліку на скиди міських очисних споруд в р. К. Торець» виконано роботи по впровадженню приладів обліку на скиди міських очисних споруд в р. К. Торець. Витрати на виконання заходу за 12 місяців 2008 року склали 39,786 тис. грн. (кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища). Завершення виконання заходу перенесено на 2009 рік.
10. (п. 2.2) ТОВ “Краматорськтеплоенерго” (завершення - 2008 рік)
Захід «Завершення реконструкції градирні №1» виконано. Сума витрат на виконання заходу за підсумком 12 місяців 2008 року склала 2902,0 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи завершено.
11. (п. 2.3) ТОВ “Краматорськтеплоенерго” (завершення - 2008 рік)
Виконання заходу «Встановлення приладів обліку витрат річкової води» за 12 місяців 2008 р. завершено. Сума витрат за 12 місяців 2008 року склала 50,0 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи виконано.
12. (п. 2.4) ТОВ “Краматорськтеплоенерго” (завершення - 2008 рік)
Захід «Приведення у відповідність з санітарними нормами водоохоронну зону і місця відборів проб у районі золовідстойника» виконано. Сума витрат за підсумком 12 місяців 2008 року склала 1,0 тис. грн. (кошти підприємства). Роботи завершено.
13. (п. 3.1) Красноторська селищна рада (завершення - 2008 рік)
У зв’язку з відсутністю фінансування по заходу «Проведення заходів від підтоплення територій міста в районі сел. Красноторка» за 12 місяців 2008 р. роботи не виконувались.
14. Міське управління земельних ресурсів (завершення – 2008 рік)
Захід «Виконання лісомеліоративних заходів щодо охорони земель від ерозійних процесів» рішенням міської ради від 29.10.2008 № 22/V-17 виключено із Програми.
15. Міське управління земельних ресурсів (завершення – 2008 рік)
Захід «Розкорчовування багаторічних насаджень, розташованих на землях резервного фонду міської ради» рішенням міської ради від 29.10.2008 № 22/V-17 виключено із Програми.
16. (п. 4.1) Краматорська міська рада - УЖ та КГ (завершення – 2008 рік)
По заходу «Реконструкція зелених насаджень» рішенням міської ради від 29.10.2008 № 22/V-17 по даному заходу змінено суму фінансування на 19,9 тис. грн. Сума фінансування за підсумком 12 місяців 2008 року склала 19,9 тис. грн. (кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища). Роботи завершено.
17. (п. 5.1) ГУ КБ облдержадміністрації (завершення - 2009 рік)
По заходу «Будівництво нового регіонального полігону ТПВ» виконуються будівельні роботи. Сума фінансування за 12 місяців 2008 року склала 22005,0 тис. грн., в тому числі 16882,1 тис.грн. - кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, 5122,9 тис.грн. – субвенції з Державного бюджету. Роботи буде продовжено у 2009 році.
18. (п. 5.2) Краматорська міська рада - УЖ та КГ (завершення – 2008 рік)
По заходу «Придбання сміттєвозів конверсійних КО-431 для вивозу ТПВ» рішенням міської ради від 29.10.2008 № 22/V-17 по даному заходу змінено суму фінансування на 175,0 тис. грн. За 12 місяців 2008 р. було закуплено 1 конверсійний сміттєвоз вартістю 165,0 тис. грн. (кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища). Роботи завершено.
19. (п. 5.3) Краматорська міська рада - УЖ та КГ (завершення – 2008 рік)
У зв’язку з відсутністю фінансування по заходу «Придбання контейнерів для збору ТПВ на території міста» за 12 місяців 2008 року роботи не виконувались.
20. (п. 6.1) ВАТ „КЦЗ – Пушка” (завершення - 2008 рік)
У зв’язку з відсутністю фінансування по заходу «Розробка проекту реконструкції електрофільтру обертової печі №2» за 12 місяців 2008 року роботи не виконувались. Виконання заходу заплановано на І квартал 2009 року.
21. (п. 6.2) Краматорська міська рада (завершення - 2008 рік)
По заходу «Підписка на екологічну газету „Наш край” на 2009 рік» витрати за 12 місяців 2008 року склали 5,4 тис.грн. (кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища). Відділом культури та туризму міської ради передплачено на 2009 рік 29 комплектів газети, міським управлінням освіти міської ради передплачено на 2009 рік 68 комплектів газети. Захід виконано.
22. (п. 6.3) Краматорська міська рада - УЖ та КГ (завершення – 2008 рік)
Захід «Розробка ТЕР «Інженерний захист старої частини міста від підтоплення» рішенням міської ради від 29.10.2008 № 22/V-17 включено до Програми. Сума фінансування заходу за 12 місяців 2008 року склала 82,2 тис.грн. (кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища). Роботи виконано.
Розвиток природно-заповідного фонду
у Краматорську
На сьогодні на території міста Краматорська організовано два об'єкти природно-заповідного фонду – регіональний ландшафтний парк «Краматорськй» і геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Скалоподібні оголення верхньої крейди», який у свою чергу включений до складу регіонального ландшафтного парку.
Загальна площа територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) м. Краматорська складає
Характер біотопічної і ландшафтної структури земель, що увійшли до складу РЛП «Краматорський», а також стан тих, що збереглися до моменту створення Парку природних комплексів і об'єктів обумовлюють наступні основні заходи, які увійшли до Програми перспективного розвитку РЛП «Краматорський» на 2008-2010 рр. і направлені на збереження і відновлення природи:
1. Забезпечення дієвого і ефективного режиму охорони природно-заповідної території, що виключає такі негативні дії на природні комплекси і об'єкти як неконтрольований випас худоби, несанкціоновані звалища побутових і промислових відходів, незаконна вирубка дерев, пожежі, руйнування виходів на денну поверхню крейдяних відкладень, знищення рослинного і тваринного світу транспортом, різні види браконьєрства і т.д.;
2. Розширення існуючої площі земель Парка з метою підвищення ефективності відтворення флори, що охороняється на його території, і фауни (додавання нових перспективних в заповідному плані територій, об'єднання роз'єднаних ділянок, збільшення окремих зон). Крім того, злиття невеликих роз'єднаних ділянок, які присутні у складі РЛП «Краматорськ» підвищить ефективність роботи служби Державної охорони, понизить руйнівне антропогенне навантаження за рахунок скорочення периметрів, уздовж яких ведеться господарська діяльність.
3. Антиерозійні заходи: засадження деревами і чагарниковою рослинністю схилів, що обповзали і обсипалися, зміцнення берегів водоймищ. Озеленення території Парка.
4. Очищення русла річки Камишеваха, що протікає на значній за протяжністю території РЛП «Краматорський», яка є головним елементом природної гідромережі цієї ділянки і одним з основних джерел водозабезпечення Малотаранівського ставка.
Основним елементом розвитку ПЗФ є проведення наукової і еколого-виховної роботи. В рамках програми польових досліджень і спостережень за станом тварини і рослинного миру на території Парку проведені дослідження зимового аспекту орнітофауни і складено оновлений список видів птахів РЛП «Краматорський», до якого увійшли 140 видів птахів, з яких 11, – є краснокнижними. Також проведений щорічний моніторинг популяцій ранньоквітучих рослин, у весняний період поточного року на території РЛП «Краматорський» можна було помилуватися більше ніж 17 видами первоцвітів.
Відділом екології і раціонального природокористування міськради спільно із співробітниками РЛП «Краматорський» здійснена консультаційна діяльність по підготовці конкурсних робіт школярів – членів малої академії наук, проведені лекції на природоохоронну тематику у природознавському гуртку Центру позашкільної роботи; проведена акція «Збережемо первоцвіти», в рамках якої проведено тематичні бесіди з учнями шкіл міста і з представниками адміністрації шкіл; поширені інформаційні листівки в рамках акції «Збережемо первоцвіти»; взято
Також, відділом екології і раціонального природокористування проведено круглий стіл з представниками краматорського відділення Українського товариства охорони птахів присвячений сумісній дії по вивченню орнітофауни РЛП «Краматорський». Співробітниками Парку проведена літня практика по герпетології для студентів ДонНУ, а також студентів Національного фармацевтичного університету по дослідженню лікарських рослин на території РЛП «Краматорський».
На території РЛП «Краматорський» (ділянка Камишеваха) розроблено маршрут екологічної стежки «Лісова казка». Розроблена туристична програма для відвідувачів «Візит-центру», що передбачає відвідування екологічної стежки, комплексу демонстраційних вольєрів міні-зоопарку, надання інших рекреаційних послуг.
Співробітниками РЛП «Краматорський» виконується низка природоохоронних заходів:
- по прибиранню сміття і наведенню належного ладу після зимового періоду на території Парка;
- роботи з озеленення;
- таксація диких тварин;
- для запобігання пожежам встановлені відповідні застережливі таблички, а також шлагбауми у місць в'їздів в лісові масиви;
- проводяться рейдові перевірки по боротьбі з браконьєрами, по недопущенню незаконної вирубки дерев;
- проводяться перевірки дотримання охоронних зобов'язань землевласниками і землекористувачами на території Парка.
Без сумніву, для розвитку природно-заповідного фонду у м. Краматорську зроблено дуже багато що. Ряд міських територій після узяття їх під охорону перетворилися, стало менше локальних звалищ сміття, на цілинних ділянках поновилися ковилові степи, в лісових масивах міста на гніздуванні все частіше знаходяться краснокнижні види хижих птахів, які є своєрідним індикатором на екологічне благополуччя наших лісів.
Розвиток природно-заповідного фонду
у Краматорську
На сьогодні на території міста Краматорська організовано два об'єкти природно-заповідного фонду – регіональний ландшафтний парк «Краматорськй» і геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Скалоподібні оголення верхньої крейди», який у свою чергу включений до складу регіонального ландшафтного парку.
Загальна площа територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) м. Краматорська складає
Характер біотопічної і ландшафтної структури земель, що увійшли до складу РЛП «Краматорський», а також стан тих, що збереглися до моменту створення Парку природних комплексів і об'єктів обумовлюють наступні основні заходи, які увійшли до Програми перспективного розвитку РЛП «Краматорський» на 2008-2010 рр. і направлені на збереження і відновлення природи:
1. Забезпечення дієвого і ефективного режиму охорони природно-заповідної території, що виключає такі негативні дії на природні комплекси і об'єкти як неконтрольований випас худоби, несанкціоновані звалища побутових і промислових відходів, незаконна вирубка дерев, пожежі, руйнування виходів на денну поверхню крейдяних відкладень, знищення рослинного і тваринного світу транспортом, різні види браконьєрства і т.д.;
2. Розширення існуючої площі земель Парка з метою підвищення ефективності відтворення флори, що охороняється на його території, і фауни (додавання нових перспективних в заповідному плані територій, об'єднання роз'єднаних ділянок, збільшення окремих зон). Крім того, злиття невеликих роз'єднаних ділянок, які присутні у складі РЛП «Краматорськ» підвищить ефективність роботи служби Державної охорони, понизить руйнівне антропогенне навантаження за рахунок скорочення периметрів, уздовж яких ведеться господарська діяльність.
3. Антиерозійні заходи: засадження деревами і чагарниковою рослинністю схилів, що обповзали і обсипалися, зміцнення берегів водоймищ. Озеленення території Парка.
4. Очищення русла річки Камишеваха, що протікає на значній за протяжністю території РЛП «Краматорський», яка є головним елементом природної гідромережі цієї ділянки і одним з основних джерел водозабезпечення Малотаранівського ставка.
Основним елементом розвитку ПЗФ є проведення наукової і еколого-виховної роботи. В рамках програми польових досліджень і спостережень за станом тварини і рослинного миру на території Парку проведені дослідження зимового аспекту орнітофауни і складено оновлений список видів птахів РЛП «Краматорський», до якого увійшли 140 видів птахів, з яких 11, – є краснокнижними. Також проведений щорічний моніторинг популяцій ранньоквітучих рослин, у весняний період поточного року на території РЛП «Краматорський» можна було помилуватися більше ніж 17 видами первоцвітів.
Відділом екології і раціонального природокористування міськради спільно із співробітниками РЛП «Краматорський» здійснена консультаційна діяльність по підготовці конкурсних робіт школярів – членів малої академії наук, проведені лекції на природоохоронну тематику у природознавському гуртку Центру позашкільної роботи; проведена акція «Збережемо первоцвіти», в рамках якої проведено тематичні бесіди з учнями шкіл міста і з представниками адміністрації шкіл; поширені інформаційні листівки в рамках акції «Збережемо первоцвіти»; взято
Також, відділом екології і раціонального природокористування проведено круглий стіл з представниками краматорського відділення Українського товариства охорони птахів присвячений сумісній дії по вивченню орнітофауни РЛП «Краматорський». Співробітниками Парку проведена літня практика по герпетології для студентів ДонНУ, а також студентів Національного фармацевтичного університету по дослідженню лікарських рослин на території РЛП «Краматорський».
На території РЛП «Краматорський» (ділянка Камишеваха) розроблено маршрут екологічної стежки «Лісова казка». Розроблена туристична програма для відвідувачів «Візит-центру», що передбачає відвідування екологічної стежки, комплексу демонстраційних вольєрів міні-зоопарку, надання інших рекреаційних послуг.
Співробітниками РЛП «Краматорський» виконується низка природоохоронних заходів:
- по прибиранню сміття і наведенню належного ладу після зимового періоду на території Парка;
- роботи з озеленення;
- таксація диких тварин;
- для запобігання пожежам встановлені відповідні застережливі таблички, а також шлагбауми у місць в'їздів в лісові масиви;
- проводяться рейдові перевірки по боротьбі з браконьєрами, по недопущенню незаконної вирубки дерев;
- проводяться перевірки дотримання охоронних зобов'язань землевласниками і землекористувачами на території Парка.
Без сумніву, для розвитку природно-заповідного фонду у м. Краматорську зроблено дуже багато що. Ряд міських територій після узяття їх під охорону перетворилися, стало менше локальних звалищ сміття, на цілинних ділянках поновилися ковилові степи, в лісових масивах міста на гніздуванні все частіше знаходяться краснокнижні види хижих птахів, які є своєрідним індикатором на екологічне благополуччя наших лісів.